Пост Павла Різаненка щодо мораторію на купівлю-продаж сільськосподарської землі

Нічого в Україні не буває більш постійного, ніж тимчасовий мораторій на купівлю-продаж сільськосподарської землі 🙂

Навіяно учорашніми новинами з ВРУ.

Мене цікавила історія даного питання і трохи покопирсавшись от, що я знайшов. У березні 1992 року ВРУ 1-го скликання приймала земельний кодекс. Тоді у ВРУ домінували комуністи та червоні директори включно з тими, що очолювали радгоспи. Умовою прийняття кодексу із запровадженням приватної власності на землю вони висунули вимогу запровадежння відповідного мораторію на 6 років. Що і було реалізовано в першому земельному кодексі розливу 1992 року. Наприкінці 90-х відбулось прискорення земельної реформи шляхом розпаювання земель радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств. Отримані земльні паї пройши процес виділення в натурі. Зі збігом терміну 6 років, предбаченого кодексом, ця земля почала вільно купуватись та продаватись. Об’єми купівлі були в дійності незначними, але червоні директори радгоспів/колгоспів сполошились, адже тепер то в одному, то в іншому місці хтось міг купити 10-20 паїв та заявити, що сам буде обробляти землю. Вони пролобіювали знову введеня “тимчасового” мораторію в 2001 році спочатку на 1 рік, а потім на 4 роки (даних голосування на сайті ВРУ немає).

У кінці 2004 року, коли збігав термін 4-річного мораторію, ВРУ знову подовжила його на 2 роки (249 голоси ЗА, включаючи 96 – Наша Україна, 57 – Комуністи, 20 – Народна Аграрна Партія, 20 – Соціалістина партія, 19 – БЮТ, 16 – НДП, 10 – Група Центр, решту дали позацфракціні та поодинокі з інших партій; цікаво що Регіони, Трудова Україна, СДПУ, Єдина Україна та інші не дали голосів за мораторій).

Наприкінці 2006-го, ВРУ вже наступного 5 скликання знову “тимчасово” подовжила мораторій на 1 рік. На цей раз за мораторій проголосували аж 354 депутати. ЗА: Партія регіонів – 180, БЮТ – 109, Соціалісти – 30, Комуністи – 21. Не голосувала по суті тільки Наша Україна.

У 2008-му році ВРУ 6-го скликання замість терміну “тимчасового мораторію” внесли норму, що мораторій припиняється з набранням чинності двох законів (про земельний кадастр та про ринок землі). Рішення було прийнято 226 голосами, з яких 147 – це БЮТ та 71 – Наша Україна. Регіони не голосували за це рішення.

На початку 2010 року ВРУ напередодні президентских виборів, в стані “виборчого угару”, на додаток до вимоги про прийняття закону про ринок земель (закон про кадастра був вже прийнятий), ухвалила ще й термін дії мораторію в 1 рік – тобто створити законодавчу конструкцію згідно якої мораторій діє до прийняття закону про ринок землі але ще й до певної дати. На що тільки не здатні креативні політики під час виборчих прегонів. На цей раз рішення було прийнято 344-а голосами ЗА і в основному голосами Партії регіонів – 162, БЮТ – 122, Комуністів – 27, Блоку Литвина – 19. Не голосували (за певними вилюченнями) депутати Нашої України.

У 2011 році знову подовжили на рік. Всьога ЗА – 275, з яких Партія регіонів – 179, Комуністи – 25, Наша Україна – 21, Народна Партія (Литвин) – 18, Реформи заради майбутнього – 20. БЮТ не дав жодного голосу за мораторій!

У 2012 році історія повторилася, але вже з продовженням на 4 роки з незначними відмінностями у фракційному голосуванні. Всього 269 ЗА, з яких Партія регіонів – 182, БЮТ – 25, Народна партія – 20, Реформи заради майбутнього – 19, Наша Україна – 8. Депутати БЮТ та Нашої України переважно не голосували за мораторій.

ВРУ 8 скликання, починаючи з 2015 року, 4 рази з року в рік голосувала за подовження мораторію на 1 рік. Кожного разу звучала “мотивація” – потрібно розробити “якісний законопроект про ринок землі”. 4 роки одна й та сама пісня від аграрного лоббі. Перше голосування можна було ще пояснити тим, що депутати в більшості нові, ще не розібрались і хотіли таки вникнути в питання законопроекту про ринок землі. Але те, що відбувалося в наступні голосування вже важко пояснити “недосвідченістю” та “необхідністю пропрацювати питання”. Але поверенемося до голосувань.

У 2015 році – ЗА конституційною більшістю – 309 голосів: БПП – 98, НФ – 66, ОБ -36, Самопоміч – 21, РПЛ – 17, БЮТ – 16, ВН – 13, Відродження – 12, Позафракційні – 30.
У 2016 році – 286 ЗА: БПП – 89, НФ – 67, ОБ – 23, Самопоміч – 18, РПЛ – 17, БЮТ – 16, ВН – 9, Відродження – 10, Позафракційні – 37.
У 2017 році – 231 ЗА: БПП – 63, НФ – 33, ОБ – 28, Самопоміч – 9, РПЛ – 15, БЮТ – 15, ВН – 14, Відродження – 20, Позафракційні – 34.
У 2018 році також 231 ЗА: БПП – 59, НФ – 47, ОБ – 27, Самопоміч – 8, РПЛ – 20, БЮТ – 17, ВН – 4, Відродження – 16, Позафракційні – 33.

Які спостреження можна зробити з цих даних. Мене, наприклад, вразило, що «непримиренні борці» за мораторій з партії БЮТ у 2011 році не дали жодного голосу за подовження мораторію! Також позиція Партії регіонів та Нашої України декілька раз полярно змінювалася з цього питання залежно від того, чи перебували вони на той момент в опозиції чи в більшості. З партіями, які сповідують соціалізм/комунізм та безвідповідальний економічний екстримізм/тероризм – все зрозуміло. А як щодо партій, які позиціонуюсть себе економічно правими?

З позитивного – ВРУ 8 скликання з року в рік стабільно зменшувала кількість голосів за мораторій і збільшувала кількість голосів, які відкрито виступали проти та утримувались, не ховаючись за “не голосував” та “відсутній”. У 2018 році був реальний шанс припинити ці безглузді голосування, які не мають ніякої суті, адже все одно до цих пір не прийнятий закон про ринок землі і до його прийняття (що подовжено термін, що не подовжено) мораторій все одно діє. Неподовження призвело б до того, що замість обговорень на тему, на скільки подовжувати, дискусія б почала вестись навколо суті законопроекту про ринок землі (механізми, обмеження по концентрації і т.д.). Якщо порівняти голосування 2017 року та 2018, то чітко видно, що більшість фракцій зменшили пітримку мораторію, хоч і не суттєво. А от три фракції дали більше голосів, ніж у 2018-му. І якщо з БЮТ (+2) та РПЛ (+5) все зрозуміло, то +14 від НФ стали великим сюрпризом, адже вони себе позиціонували як ринкові реформатори. Саме ці +14 голоси НФ стали ключовими в останньому голосуванні.

P.S. У ВРУ 8 скликання виникло дуже серйозне аграрне лоббі (їх комітет налічує 30 депутатів, це 3-й за розміром комітет у ВРУ), такого представництва та впливу у них в 7 скликанні та минулих скликаннях не було. Зсередини дуже добре видно, що саме це лоббі великого аграрного бізнесу і є основним інтересантом у подовженні мораторію навічно (це дає їм можливість перерозподіляти економічну ренту на власну користь за рахунок 7 млн. власників паїв). За моїм прогнозом та спостереженнями їх лоббі в наступній раді буде ще суттєвішим. Вони над цим працюють.

P.S.S. Всього, починаючи з 1992 року, ВРУ 12 раз голосувала за “тимчасовий мораторій”: 6 років – 1 раз, 4 роки – 2 рази, 2 роки – 1 раз, 1 рік – 8 раз. За час дії “тимчасового” мораторію 1.5 млн. власників із 7 млн. померли. От так вона сувора українська “тимчасовість”.

У ВР отримали 38 заяв на посади в наглядових радах держбанків

Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності отримав 38 заявок від кандидатів для участі в конкурсі на заміщення трьох посад у наглядових радах трьох державних банків. Про це повідомив народний депутат, член комітету Павло Різаненко.

“Комітет ВРУ з питань банківської діяльності та фінансової політики отримав 38 заявок від кандидатів для участі в конкурсі на заміщення 3 позицій в наглядових радах 3 державних банків (ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк)”, – повідомив він.

Він вказав, що за новим законодавством, наглядова рада кожного держбанку буде нараховувати 9 членів, 6 з яких – незалежні члени, які мають бути обрані на конкурсі спеціально утвореною конкурсною комісією, та 3 кандидати – за призначенням КМУ, АП, та комітету ВРУ з банківської справи та фінансової політики (по одному від кожного органу).

Профільний комітет оголосив конкурсний відбір на посади членів наглядових рад державних банків у листопаді 2018 року.

Раніше у НБУ повідомляли, що буде запроваджено обов’язковий інститут незалежних наглядових рад для державних банків.

Згідно з меморандумом про співпрацю з МВФ, призначення незалежних наглядових рад в Ощадбанку та Укрексімбанку очікується до кінця березня 2019 року.

Вареніченко став головою Баришівської ОТГ

Згідно оперативних даних зі всіх дільниць Баришівської селищної ОТГ впевнену перемогу здобув кандидат на голову ОТГ Вареніченко Олександр.

Про це на своїй фб-сторінці повідомив народний депутат від БПП Павло Різаненко.

Вареніченко (Солідараність) – 38.12% (3,947) голосів),
Зозуля (Батьківщина) – 19.6% (2,027 голосів),
Коцюрбій (Самовисування) – 13.3% (1,378 голосів),
Ільченко (Аграрна партія) – 11.8% (1,224) голоси).

У новому санкційному списку Росії Павло Різаненко під номером 412

«У попередньому списку я був під номером 230, а тепер «упав в рейтингу» на 412 місце – дається взнаки “конкуренція”, раніше в списку було 322 особи, а тепер доводиться «змагатися» із 567-ма», – прокоментував своє прізвище у новому списку санкцій РФ народний депутат від БПП Павло Різаненко.

«А якщо серйозно, то дякую, що хоч місце народження уточнили, додали «Украинская ССР», бо раніше писали «с. Красиловка, Броварской р-н, Киевская область, СССР» і це було зовсім «стрьомно», – написав депутат.

Він сподівається, що при наступному «апдейті» все ж таки (РФ) спроможеться все правильно написати. «Для того, щоб не помилилися, зазначаю, що правильно писати: «с. Красилівка, Броварський р-н, Київська область, Україна» – без усіляких там «Украинская ССР» та «СССР», – додав він.

Відбувається війна за незалежність України

Про це у прямому ефірі телеканалу «Прямий» повідомив народний депутат від БПП Павло Різаненко.

«Вона здійснюється з боку Росії гібридними методами. Таким чином агресивний «сусід» намагається повернути Україну до себе, щоб вона була «при нозі», виконувала все, що їм забажається», – зазначив він.

Тому нам усім, – як розповів нардеп, – залишається лише протистояти, щоб не опинились у їхній пастці.

Депутат звернув увагу на офіційні заяви представників РФ про те, що вони (РФ) ні з ким із сьогоднішньої влади ніяких контактів, діалогів, дій здійснювати не будуть.

«Вони чекають, щоб змінився Президент, з яким вони не змогли знайти спільної мови, відповідно, не хочуть вести діалог. Це їхня офіційна позиція, яку озвучують на всіх офіційних зустрічах, у ЗМІ», – додав Різаненко.

Підпишіться на RSS Новини у Твітері Сторінка на Facrbook