Про те, яка модель управління держактивами потрібна Україні, обговорили на круглому столі

Народний депутат України від БПП Павло Різаненко взяв участь у круглому столі на тему «Яка модель управління державними активами потрібна Україні». Сам захід був організований комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Народні депутати, представники державних органів, громадських організацій, експерти та представники міжнародних фінансових установ обговорили ефективні моделі управління енергетичними активами, а також успіхи та виклики перших реформ в управлінні державними активами в енергетиці.

Як зазначалося під час обговорення, це вже третій захід з тематики обговорень питань приватизації в енергетичному секторі України. Першим таким обговоренням були комітетські слухання на тему: «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України», які відбулися 11 жовтня 2016 року, другим – круглий стіл на тему «Передумови для приватизації: реалії та очікування інвесторів», який відбувся 9 грудня 2016 року.

Окрім того, було вказано, що держава є неефективними власником. Це не є особливістю виключно України. У всьому світі, як у традиційних капіталістичних країнах, так і в країнах соціалістичного спрямування (наприклад, Китаї), визнано, що приватний капітал та неупереджене, незалежне від політики і професійне управління активами є значно прогресивнішим і ефективнішим, ніж перебування таких активів у державній власності. Однак, звичайно, як підтверджується і світовою практикою, деякі активи доцільно залишити у держави на певний час або навіть назавжди.

У рамках заходу про успіхи та виклики перших реформ в управлінні державними компаніями розповіли Юлія Ковалів, голова наглядової ради НАК «Нафтогаз», Андрій Коболєв, Голова правління НАК «Нафтогаз» та в.о. директора НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

На думку народного депутата, голови підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Павла Різаненка, вся державна власність, крім стратегічних підприємств, має бути приватизована, і таким чином корупція буде подолана. «Все, що можливо приватизувати – потрібно приватизувати», – додав він.

Питання приватизації енергетичних підприємств є стратегічним і повинно бути відображене в Енергетичній стратегії. Зокрема, в ній повинно бути визначено які саме підприємства необхідно приватизовувати, терміни проведення приватизації та їхні умови. Приватизація державного майна повинна проходити за конкурентними умовами, виважено та прозоро, із ґрунтовним вибором інвесторів і відповідальним підходом до приватизації майна, що має стратегічне, соціальне, екологічне значення.

За інформацією інформаційного управління Апарату Верховної Ради України

Різаненко на “Вечірньому праймі”, (“112 канал”)

Народний депутат України від БПП Павло Різаненко звернеться в Генпрокуратуру з заявою про злочин щодо кнопкодавства у Верховній Раді. Про це він заявив у прямому ефірі “112 каналу”.

Роль ватажків бойовиків “Гіві” і Мотороли у прийнятті рішень у “ДНР” перебільшена, бо вони були більше медійними персонажами

Про це у програмі “Про політику” з Сергієм Руденком на Еспресо.TV розповів народний депутат від фракції БПП Павло Різаненко.

“Роль “Гіві” і Мотороли у прийнятті рішень перебільшена. Ці люди були більше медійними персонажами. За ними завжди буди камери російських телеканалів. Були постановочні ситуації, де вони кудись стріляли. Тому говорити, що вони могли бути ціллю для українських спецслужб? Якби наші спецслужби робили такі кроки, то було б логічніше зосередитися на фігурах, які мають реальні рішення”, – сказав Різаненко.

За його словами, “Гіві” вбили через умовно кажучи побутовий конфлікт з бізнес-інтересами або йдеться про так звану зачистку з боку Росії з метою повного контролю над територією. Нардеп вважає, що російська версія є основною.

У парламенті створено міжфракційне об’єднання «Київщина»

У Верховній Раді відбулося установче засідання міжфракційного депутатського об’єднання «Київщина», до складу якого увійшов народний депутат України Павло Різаненко.

У складі об’єднання всього18 народних депутатів різних фракцій і груп: Ярослав Москаленко, Сергій Мельничук, Serhii Skuratovsky, Юрій Чижмарь, Георгій Мепарішвілі, Вадим Івченко, Ірина Сисоєнко, Ярослав Єдаков, Артур Палатний, Олег Велікін, Ірина Суслова, Oльга Червакова, Марія Іонова, Олександр Черненко, Євген Рибчинський, Тетяна Ричкова та Віталій Гудзенко. Координатором об’єднання обрано Ярослава Москаленка, заступником – Хвичу Мепарішвілі, секретарем – Ірину Суслову.

Як зазначили учасники, мета об’єднання – соціально-економічний розвиток столичного регіону, розробка стратегічних напрямів розвитку території приміської зони в спільних інтересах Києва та Київської області, удосконалення законодавства щодо об’єднання територіальних громад та взаємодія між громадами Київщини. Окрім цього, напрямками своєї роботи депутати визначають підвищення конкурентоздатності економіки, поліпшення бізнес-клімату Київщини, реформування чорнобильського законодавства та підвищення рівня соціальних стандартів життя через поліпшення якості та доступності послуг, що надаються закладами освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, реалізація законодавства щодо підтримки молоді і спорту.

Наразі реформа децентралізації у Київський області проходить незадовільно, область посідає останнє місце за кількістю створених об’єднаних громад. Пріоритет – це підтримка області у проведенні децентралізації. Найболючішим питанням є врегулювання меж столиці та області. І тут області без підтримки у Верховній Раді не обійтись.

Об’єднання «Київщина» згуртувало депутатів, які вже беруть активну участь у вирішенні проблем області.

У ході засідання народні депутати обговорили і питання ефективності співпраці між Київською обласною радою і облдержадміністрацією. «Ми бачимо, що є бажання голови Київської ОДА налагодити належну роботу держорганів в області. Сподіваюсь, міжфракційне депутатське об’єднання сприятиме діалогу різних гілок влади в інтересах Київщини, – зауважив Павло Різаненко. – Але найголовніше налагодити співпрацю облради з облдержадміністрацією, чого, на жаль, наразі немає. В результаті відсутності цієї співпраці страждають громади Київської області».

У парламенті пропонують укладати договір банківського рахунку з використанням електронного цифрового підпису

У ВР зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення договорів у вигляді електронного документа», реєстр.№6028, підготовлений народними депутатами фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Павлом Різаненком, Русланом Демчаком, Василем Яніцьким, Михайлом Довбенком та іншими депутатами.

Застосування електронних носіїв обмежується недосконалою техніко-юридичною конструкцією частини 3 статті 207 Цивільного кодексу України, згідно з якою укладання правочинів, договорів на електронних носіях з дотриманням всіх необхідних обов’язкових, реквізитів, встановлених законодавством, можливе після нанесення на паперові носії зразків відповідних аналогів власноручних підписів сторін таких правочинів або договорів.

Законопроектом також пропонується усунути в цивільному законодавстві штучні перешкоди по втраті часу, фінансів та ресурсів на укладання та виконання правочинів фізичними та юридичними особами України.

Основною метою проекту Закону є пришвидшення обороту через перехід учасників цивільного обороту за їх взаємною згодою на формалізацію правочинів на електронних носіях.

Таким чином зменшаться витрати на використання паперу, збережеться час на укладення та виконання учасниками їх правочинів; збільшаться податкові надходження від пришвидшення цивільного обороту.

Підпишіться на RSS Новини у Твітері Сторінка на Facrbook Сторінка Вконтакті