Народні депутати-учасники проекту «Модельний округ» та Програма USAID РАДА представили кращі моделі та практики взаємодії з виборцями

Народні депутати-учасники проекту «Модельний округ» та Програма USAID РАДА представили кращі моделі та практики взаємодії з виборцями, напрацьовані в рамках реалізації проекту.

Програма USAID РАДА протягом кількох років впроваджувала пілотний проект «Модельний округ», який покликаний створити найбільш ефективну модель комунікації та взаємодії народних депутатів з виборцями за допомогою як класичних, так і інноваційних механізмів та інструментів, що передбачені різними компонентами Програми.

Завдання проекту – надання народному депутату та його команді різноманітної підтримки (експертна, аналітична, технічна, організаційна) для вирішення актуальних проблем округу.

Участь у проекті брали семеро народних депутатів, які представляють різні фракції та обрані як у мажоритарних округах, так і за списками політичних партій.

Програма USAID РАДА пропонувала кожному з семи народних депутатів скористатися наступними інструментами для налагодження діалогу і співпраці з виборцями:

• Проведення міських зібрань у форматі «таун-холл» та громадських слухань в модельних округах;
• Публічні обговорення (консультації) проектного законодавства;
• Системні заходи, спрямовані на покращення спілкування з депутатами місцевих рад округу;
• Підтримка проведення виїзних засідань комітетів, комітетських слухань, зокрема щодо бюджету, інфраструктури, комунальних послуг тощо, в округах;
• Публічні звіти депутатів перед місцевими радами та виборцями округу;
• Прес-брифінги та прес-конференції;
• Участь журналістів з регіональних видань округу в прес-турі до ВР;
• Вивчення, актуалізація і вирішення проблем округу;
• Тренінги для помічників та команди народного депутата в окрузі;
• Тренінги, навчання та просвітницькі заходи з громадськістю;
• Проведення регіональних колоквіумів для вчителів з обговорення методичних рекомендацій для викладання дисциплін та впровадження навчальної гри «Парламент-агора» в середніх школах округу».

Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України Петро Боднар, відкриваючи захід, зазначив: «Модельний Округ – це надзвичайно важлива програма. Ми провели багато часу дискутуючи про те, як налагодити комунікацію з громадянами. Саме брак інформації породжує негативний рейтинг, а також ряд питань. Проект Модельний Округ спрямований на вирішення цих проблем, оскільки дає змогу громадянам спілкуватися з депутатами. Я хочу висловити щире сподівання, що комунікації на прикладі Модельного Округу стануть масовими серед депутатів».

На думку заступниці Директора офісу демократії та врядування USAID Енн Хоппер, основна частина відповідального та демократичного інституту полягає у виконанні представницької функції депутатами з виборчими округами. Проект Модельний Округ є ініціативою нашого партнерства разом з Верховною Радою. Ми раді бути партнерами разом з 7 народними депутатами України, які продемонстрували як класичні, так і інноваційні способи комунікації з виборцями, ЗМІ, місцевою владою та громадянським суспільством.

У свою чергу президент Фонду Східна Європа Віктор Лях зазначив, що сьогодні ми представляємо результат 2,5 річної роботи з народними депутатами України, учасниками проекту Модельний Округ. Ми хочемо бачити між парламентом та громадянами взаємодію та комунікацію. Я сподіваюся, що новий формат стане взірцем наслідування у Верховній Раді України, і що наші модельні депутати стануть прикладом для наслідування.

Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут наголосив, що завдання проекту Модельний Округ полягало в тому, щоб вибудувати моделі комунікації, апробувати їх, а також розвинути традиційні комунікації та запропонувати інноваційні. «Одним із висновків для мене виявилось те, що народні депутати України стали прислухатися до думок інших під час звітувань, міських зібрань та інших подій в рамках проекту. Протягом цих 2 років, ми стали спостерігачами зміни ставлення виборців до народних депутатів України в наших модельних округах», – зауважив він.

Народний депутат Павло Різаненко під час своєї презентації підкреслив, що співпраця з Програмою РАДА в рамках проекту Модельний Округ була взаємовигідною, цікавою та пізнавальною. «Я б хотів поділитися досвідом, який пов’язаний з комунікацією, а саме міськими зібраннями. Основний урок із міських зібрань – це той формат, який дозволяє конструктивно почути один одного. Я дякую Програмі РАДА, що надали методологію та навчили мою команду. Тепер я рекомендую сільським головам, що якщо немає єдиної думки в громаді – скликай міські зібрання», – поінформував Павло Різаненко.

Народний депутат Ігор Гузь поінформував, що зібрав команду помічників після того як його обрали для участі в проекті Модельний Округ. «Ми вирішили зробити акцент на децентралізації. Ми хотіли налагодити співпрацю народного депутата з органами місцевого самоврядування і створенням об’єднаних територіальних громад», – додав він. За його словами, «з допомогою Програми РАДА ми провели ряд заходів, які допомогли об’єднанню ОТГ. Після цих подій, ми створили Асоціацію органів місцевого самоврядування Прибужжя. Ми перейшли у новий формат роботи: кожного місяця ми збираємо голів ОТГ в іншій громаді, ділимося досвідом, забезпечуємо присутність експертів».

Інші учасники заходу також представили свої презентації та висловили подяку Програмі РАДА і проекту Модельний Округ за сприяння активізації роботи з населення та реалізації важливих соціально-політичних проектів.

МВФ У НЕФОРМАЛЬНИХ ПЕРЕГОВОРАХ ВИСУВАЄ ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ЗАКОНУ ПРО АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Міжнародний валютний фонд не влаштовує ухвалення Верховною Радою України закону про антикорупційний суд у редакції Венеціанської комісії.

Про це у програмі “Разом” на телеканалі “Прямий” народний депутат віб “Блоку Петра Порошенка” Павло Різаненко.

“Версія Венеціанської комісії, їх рекомендації, і те, на чому наполягає в неформальних перемовинах МВФ, – це різні версії. Це тільки спеціалісти, які дуже уважно за цим слідкують, розуміють різницю. Тому що у версії Венеціанської комісії по суті мова йде про те, що якщо хоч один член експертної ради підтримає рішення ВККС, то ВККС може подолати вето міжнародних експертів. У версії МВФ мова йде про те, що цього не може бути. Що якщо простою більшістю рада експертів забракувала якогось кандидата, то повернення до його кандидатури бути вже не може. Це дві різні версії.

Я хочу звернути вашу увагу, як змінилася риторика МВФ. Якщо місяць назад ще МВФ казав, що як скаже Венеціанська комісія, так і буде, то сьогодні ми вже не чуємо від МВФ версію Венеціанської комісії. І це безпрецедентний випадок, що Держдеп зробив заяву вчора, бо такого ніколи не було, де вони кажуть про МВФ. Вони взагалі не згадують Венеціанську комісію”, – заявив Різаненко.
Депутат підкреслив, що і президент України Петро Порошенко підтримує законопроект про антикорупційний суд, який було ухвалено Венеціанською комісією.

“Як колеги сказали, вони підтримують версію Венеціанської комісії. Президент – автор цього закону – теж підтримує цю версію. І позиція президента і Венеціанської комісії співпадає. Тому диявол – в деталях”, – наголосив політик.

КОМІТЕТ РАДИ ПОРУШИВ КОНСТИТУЦІЮ ЗАТВЕРДИВШИ ЛИШЕ ДВІ КАНДИДАТУРИ У АУДИТОРИ НАБУ

Комітет Верховної Ради України з протидії корупції порушив Конституцію та перевищив свої повноваження, затвердивши всього двох кандидатів з п’яти на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро.

Таку думку у ефірі “Прямого” висловив народний депутат від “Блоку Петра Порошенка” Павло Різаненко.

“По одному і по іншому кандидату, наприклад, прямої негативної інформації немає. Ніхто не стверджує, що Василенко має якісь негативні вади або був замішаний в чомусь.
антикорупційний, перевищив свої повноваження. І в дійсності Верховна Рада повинна розглядати всі кандидатури, які подані.

Вони собі привласнили, порушивши Конституцію і закон, привласнили певні повноваження – проводити якийсь конкурс. Права проводити конкурс вони не мають. Вони мають на кожну постанову дати свій висновок – підтримати чи відхилити. Все. Крапка. Всі ці ігрища – що ми видумали якийсь конкурс і так далі – мене дивують. Є Конституція, є закон про регламент Верховної Ради, є закон про комітети. Згідно них ми діємо. У них немає таких повноважень когось відсіяти і не дати Раді розглядати. Ми повинні розглянути кожну постанову по всім кандидатам, які були зареєстровані. Всі постанови ми повинні розглядати.

Дуже важливо, щоб завтра все-таки обрали хоч когось з цих двох аудиторів. Обидві кандидатури достойні”, – заявив Різаненко.

Різаненко щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу

Верховна Рада ухвалила законопроект, що сприятиме залученню іноземних інвестицій

Верховна Рада ухвалила законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій” (№ 6141) за формально моїм авторством, але в дійсності, над розробкою та удосконаленням якого працювали депутати-члени Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності. Зокрема, Михайло Довбенко, Максим Поляков, Руслан Демчак, а також представники Нацдепозитарію, НКЦПФР, НБУ, Державної служби фінансового моніторингу, професійних учасників фондового ринку, об’єднань страховиків, банків та інших експертів.

Проектом передбачається запровадження в Україні інституту іноземного фінансового посередника – номінального утримувача (глобального кастодіана). Для прикладу, цією діяльністю займаються такі міжнародні фінансові установи як: BNP Paribas; BNY Mellon; Citibank, N.A.; Deutsche Bank; HSBC Securities Services; JP Morgan та ін. Прийняття проекту полегшить іноземним інвесторам доступ до українського ринку цінних паперів. Вони зможуть купувати українські цінні папері (ОВДП, облігації, акції українських емітентів та інші цінні папери) з меншою кількістю бюрократичних процедур та зберігати їх в західних депозитаріях через номінального утримувача (глобального кастодіана).

Під час розгляду законопроекту я пропонував врахувати кілька техніко-юридичні правки. На жаль, була врахована лише одна правка з трьох, але це не вплине на суть законопроекту в цілому.

За попередніми оцінками деяких професійних учасників фондового ринку, даний закон може “розблокувати” попит на українські гривневі боргові цінні папери в сумі біля 100 млрд. грн.

Підпишіться на RSS Новини у Твітері Сторінка на Facrbook