“Курс долара залежить більшою мірою не від ситуації в економіці, а від того, як йдуть справи на фронті”

Про поточну ситуацію на валютному ринку України на прохання газети  “ФАКТИ” коментує народний депутат від УДАРу, член бюджетного комітету Верховної Ради Павло Різаненко.

 

– Чому в серпні стався новий скачок курсу долара? Чи є якісь інші причини цього, окрім занепокоєння, пов’язаного з військовими діями?

 

– Є дві головні причини зміни курсу. Перша – фактична війна на сході України. Це, звичайно, не сприяє стабілізації національної валюти. І ще одна причина – той факт, що економічна ситуація в країні не покращується.

Втім, друга причина безпосередньо пов’язана з першою. Наприклад, в липні промислове виробництво в Україні впало на 11 відсотків в порівнянні з цим показником минулого року. В основному це відбувається через те, що підприємства на Донбасі припиняють свою роботу. Загострення на фронті призводить тільки до погіршення економічної ситуації в країні, але ніяк не до поліпшення.

Звичайно, завжди хочеться вірити в краще. І були певні очікування, що війна найближчим часом закінчиться. Але, на жаль, цього не сталося. Так що доки навряд чи доводиться розраховувати на відновлення виробництва.

 

– Як розвиватиметься ситуація на валютному ринку у разі, якщо АТО затягнеться? Чи може курс долара ще вирости?

– Чим більше нестабільності і невизначеності, тим гірше це для курсу гривні. Адже на нього багато в чому впливають негативні очікування учасників ринку. Тому чим довше йде АТО, тим гірші прогнози на валютному ринку.

 

– Найближчим часом очікується вступ другого траншу кредиту МВФ. Перший зробив помітний стабілізуючий вплив на валютний ринок. Чи очікується, що таке ж дія зробить і другий?

– Потрібно дивитися на картину в сукупності. Саме по собі отримання траншу від МВФ – позитивний знак для України. Крім того, це і поповнення резервів, за допомогою яких можна робити інтервенції, пробувати стабілізувати курс на ринку. Також транш – серйозний знак учасникам ринку, що МВФ позитивно оцінює перспективи нашої економіки.

З іншого боку, кредит МВФ не можна розглядати окремо від всього, що відбувається в країні. Якщо триватиме активна фаза війни, це нівелює позитивний ефект, який транш може зробити на економіку.

 

Чи існує вірогідність того, що курс повернеться до значень, які НБУ вважає обгрунтованими (10,00-10,50 гривень за долар)? За яких умов це можливо?

– На жаль, як я вже говорив, курси залежать більшою мірою не від ситуації в економіці, а від того, як йдуть справи на фронті. Тому в таких умовах робити точні прогнози – справа невдячна.

 

– Як відіб’ється на курсі введення Національним банком 100-процентного продажу валютної виручки?

– Безумовно, це досить ефективний інструмент в руках НБУ, який дасть йому додаткові можливості для стабілізації ринку. Адже, за останній час валютні надходження в Україну знизилися приблизно на 25 відсотків через те, що промислове виробництво в Донецькій і Луганській областях майже зупинилося. Тому норма, що діяла досі, про продаж 50 відсотків валюти виявилася недостатньою.

Національний банк розраховує, що підвищення долі продажу валюти дозволить заповнити втрати валютного ринку через дії сепаратистів. Це вимушений крок з боку НБУ.

 

– Зараз багато банок пропонують доходи по депозитах на рівні 25 відсотків і навіть вище. Вони і надалі будуть рости або послідує зниження?

– Відсотки по вкладах залежать від ризиків. Люди повинні зрозуміти: чим вище відсотки по вкладу, тим більше ризику. Прямий взаємозв’язок. Якщо банк пропонує істотно більш високі відсотки в порівнянні з іншими банками, особливо тими, які мають великий запас стабільності (це можуть бути державні банки або ж що входять до складу європейських фінансових груп), то, швидше за все, це не дуже сприятливий сигнал для вкладників.

А оскільки відсотки безпосередньо пов’язані з ризиками, ймовірно, зростання ризиків приведе до підвищення відсотків. Якщо ж ситуація в економіці рухатиметься у напрямі стабілізації і ризики зменшаться, то і відсотки почнуть знижуватися.

 

– Як вибрати банк, щоб розмістити свої заощадження з найменшим ризиком?

– Якщо говорити про практичний підхід, то можна виділити дві категорії банків, які можуть зараз забезпечити досить високу міру надійності. Це, по-перше, державні банки, платоспроможність яких формально і неформально підкріплюється державою. А по-друге, ті, власниками яких є великі іноземні (європейські або американські) фінансові групи. Правда, згідно із законом материнські структури юридично не відповідають по зобов’язаннях українських дочірніх банків. Але все таки зазвичай вони дорожать репутацією і не кидають своїх “дітей” в Україні у біді, допомагаючи їм розраховуватися по боргах вчасно і в повному об’ємі.

Ви можете залишити коментар або надіслати trackback з Вашого сайту.

Залиште коментар