МВФ У НЕФОРМАЛЬНИХ ПЕРЕГОВОРАХ ВИСУВАЄ ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ЗАКОНУ ПРО АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Міжнародний валютний фонд не влаштовує ухвалення Верховною Радою України закону про антикорупційний суд у редакції Венеціанської комісії.

Про це у програмі “Разом” на телеканалі “Прямий” народний депутат віб “Блоку Петра Порошенка” Павло Різаненко.

“Версія Венеціанської комісії, їх рекомендації, і те, на чому наполягає в неформальних перемовинах МВФ, – це різні версії. Це тільки спеціалісти, які дуже уважно за цим слідкують, розуміють різницю. Тому що у версії Венеціанської комісії по суті мова йде про те, що якщо хоч один член експертної ради підтримає рішення ВККС, то ВККС може подолати вето міжнародних експертів. У версії МВФ мова йде про те, що цього не може бути. Що якщо простою більшістю рада експертів забракувала якогось кандидата, то повернення до його кандидатури бути вже не може. Це дві різні версії.

Я хочу звернути вашу увагу, як змінилася риторика МВФ. Якщо місяць назад ще МВФ казав, що як скаже Венеціанська комісія, так і буде, то сьогодні ми вже не чуємо від МВФ версію Венеціанської комісії. І це безпрецедентний випадок, що Держдеп зробив заяву вчора, бо такого ніколи не було, де вони кажуть про МВФ. Вони взагалі не згадують Венеціанську комісію”, – заявив Різаненко.
Депутат підкреслив, що і президент України Петро Порошенко підтримує законопроект про антикорупційний суд, який було ухвалено Венеціанською комісією.

“Як колеги сказали, вони підтримують версію Венеціанської комісії. Президент – автор цього закону – теж підтримує цю версію. І позиція президента і Венеціанської комісії співпадає. Тому диявол – в деталях”, – наголосив політик.

КОМІТЕТ РАДИ ПОРУШИВ КОНСТИТУЦІЮ ЗАТВЕРДИВШИ ЛИШЕ ДВІ КАНДИДАТУРИ У АУДИТОРИ НАБУ

Комітет Верховної Ради України з протидії корупції порушив Конституцію та перевищив свої повноваження, затвердивши всього двох кандидатів з п’яти на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро.

Таку думку у ефірі “Прямого” висловив народний депутат від “Блоку Петра Порошенка” Павло Різаненко.

“По одному і по іншому кандидату, наприклад, прямої негативної інформації немає. Ніхто не стверджує, що Василенко має якісь негативні вади або був замішаний в чомусь.
антикорупційний, перевищив свої повноваження. І в дійсності Верховна Рада повинна розглядати всі кандидатури, які подані.

Вони собі привласнили, порушивши Конституцію і закон, привласнили певні повноваження – проводити якийсь конкурс. Права проводити конкурс вони не мають. Вони мають на кожну постанову дати свій висновок – підтримати чи відхилити. Все. Крапка. Всі ці ігрища – що ми видумали якийсь конкурс і так далі – мене дивують. Є Конституція, є закон про регламент Верховної Ради, є закон про комітети. Згідно них ми діємо. У них немає таких повноважень когось відсіяти і не дати Раді розглядати. Ми повинні розглянути кожну постанову по всім кандидатам, які були зареєстровані. Всі постанови ми повинні розглядати.

Дуже важливо, щоб завтра все-таки обрали хоч когось з цих двох аудиторів. Обидві кандидатури достойні”, – заявив Різаненко.

Різаненко щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу

Верховна Рада ухвалила законопроект, що сприятиме залученню іноземних інвестицій

Верховна Рада ухвалила законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій” (№ 6141) за формально моїм авторством, але в дійсності, над розробкою та удосконаленням якого працювали депутати-члени Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності. Зокрема, Михайло Довбенко, Максим Поляков, Руслан Демчак, а також представники Нацдепозитарію, НКЦПФР, НБУ, Державної служби фінансового моніторингу, професійних учасників фондового ринку, об’єднань страховиків, банків та інших експертів.

Проектом передбачається запровадження в Україні інституту іноземного фінансового посередника – номінального утримувача (глобального кастодіана). Для прикладу, цією діяльністю займаються такі міжнародні фінансові установи як: BNP Paribas; BNY Mellon; Citibank, N.A.; Deutsche Bank; HSBC Securities Services; JP Morgan та ін. Прийняття проекту полегшить іноземним інвесторам доступ до українського ринку цінних паперів. Вони зможуть купувати українські цінні папері (ОВДП, облігації, акції українських емітентів та інші цінні папери) з меншою кількістю бюрократичних процедур та зберігати їх в західних депозитаріях через номінального утримувача (глобального кастодіана).

Під час розгляду законопроекту я пропонував врахувати кілька техніко-юридичні правки. На жаль, була врахована лише одна правка з трьох, але це не вплине на суть законопроекту в цілому.

За попередніми оцінками деяких професійних учасників фондового ринку, даний закон може “розблокувати” попит на українські гривневі боргові цінні папери в сумі біля 100 млрд. грн.

Потрібно створювати умови для залучення іноземних інвестицій- Різаненко

Підпишіться на RSS Новини у Твітері Сторінка на Facrbook