Проблеми освіти – це не питання фінансів

У кожного свої спогади, роздуми  у День знань. У мене свої. Але для початку хотілось би розповісти про прецедент, який стався під час урочистої лінійки 1 вересня  в одній з броварських шкіл. Однозначно – про це не розповідатимуть  комунальні засоби масової інформації, свобода слова в нашій країні  з приходом до влади Партії регіонів поступово згорталася. І якщо ми не зупинимо цю владу, то про таке надбання демократії вже найближчим часом можна буде забути зовсім. Іншу точку зору, спробу об’єктивно висвітлювати всі процеси нашого життя громадяни можуть знайти хіба  що на сторінках опозиційних газет, на інтернет-ресурсах.

Так от, в цій школі  свистом зустріли слова директора навчального закладу про те, що завдяки владі тут встановлено комп’ютерний клас. Згоден, свист на шкільній святковій лінійці – не зовсім етично.

А етично директору перед усіма присутніми, а головне – перед дітьми  говорити відверту неправду? Адже свистіли батьки першокласників, котрі перед початком навчального року здавали по 900 гривень (з них, як їм сказали, по 500 гривень на школу і по 400 гривень на клас). Це так звані благодійні внески. Непогані суми збираються, чи не так?  І саме з цих грошей був і облаштований  комп’ютерний клас. А  влада тут ні при чому!

Відверто брехлива  сутність нинішньої влади в Україні – це вже звична, буденна річ. Вона говорить неправду, вона, не моргнувши й оком,  приписує собі ті заслуги, до яких абсолютно ніякого відношення не має. На жаль, і суспільство до цього звикло –  ну що ж  зробиш, мовляв, таке у нас життя.

Представляти як якесь неймовірне досягнення ще один обладнаний  у школі комп’ютерний клас  – для влади має бути соромно. Говорити про це треба з низько опущеною головою, ще й вибачатись за це перед дітьми. Бо комп’ютери сьогодні, користування інтернетом – то має вже сприйматись, як кажуть, «по умолчанию». Якщо, звичайно, влада думає про майбутнє цієї держави як високорозвиненої  країни, а не робить з неї  сировинний придаток для економіки інших країн, не думає  як про дійну корову для невеликої, але дуже ненажерливої купки українських олігархів.

Як і в радянські часи, нині на освіту виділяється з бюджету замало коштів. Від цього маємо не тільки низький рівень матеріальної забезпеченості шкіл, але й, що значно гірше,  недостойні званню вчителя заробітні плати.  Риторичне запитання – чи буде невмотивований педагог до кінця віддаватися справді нелегкій роботі – навчати і виховувати дітей? Навряд чи, правда ж?

Ця ж причина, тобто низька матеріальна винагорода викладачів, і   того, що метастази корупції міцно вразили й  вищу освіту. Якось довелося стати свідком розмови двох простих водіїв. Один з них розповів, що донька вступила до медичного. Перший курс, дівчина  наполегливо вчиться. Настає  час першої сесії, вкрай відповідальної для першокурсників. Про це всі знають, хто вчився у вузі. Так от,  підходять до цієї дівчинки  однокурсники із пропозицією: «Ну що ж ти сидиш постійно за книжками? Триста доларів і ніяких хвилювань – сесія складена…». І ось цей  чоловік, простий водій, питає: «Так які ж тоді лікарі у нас будуть, коли й тут усе продається й купляється?»

Звісно, у нас є талановита  молодь, яка, попри існування корупційних схем, коли продаються заліки, іспити, серйозно ставиться до навчання, розуміючи, що лише міцні знання стануть   фундаментом для їхніх майбутніх успіхів. Але ж навряд чи хтось заперечить й цю тезу  – загальний рівень освіти в Україні відчутно знизився.

Нинішня влада, немов щитом, прикривається фразою – бракує коштів на освіту. Правда, щит цей дірявий. Адже проблема не у дефіциті бюджетних коштів. Останнім часом ми спостерігаємо у владі дефіцит на совість, дефіцит на дотримання законів, дефіцит на професіоналізм. Натомість у великому надлишку – нестримне бажання чиновників збільшувати особисті статки з допомогою корупційних схем. Вони займалися і займаються  розкраданням бюджетних коштів.  І вже навіть фактично й не приховують цього.

Тому,  проблеми освіти – це не питання фінансів. Це питання влади, питання  існування  і в цій сфері дуже великого відсотка корупції. Нам треба прибрати цю складову, а вже потім говорити й аналізувати, наскільки модель освіти в Україні  сучасна, наскільки вона відповідає викликам часу.

І лише тоді ми не зустрічатимемося з таким  некрасивим явищем як освистування педагога, тільки тоді ми можемо припинити ганебну практику, коли влада змушує вчителя брехати, жити і працювати не за велінням совісті.

Тільки в такому разі ми зможемо знову говорити про повернення престижності вчительської професії, про авторитет вчителя, педагога не лише у школі, вузі, але й загалом у суспільстві. А лише це може стати підґрунтям для  повернення  української  освіти на високий рівень.

 

Ви можете залишити коментар або надіслати trackback з Вашого сайту.

Коментарів вже 3 to “Проблеми освіти – це не питання фінансів”

  1. Мама першокласниці сказав:

    Я – мама першокласниці в тій школі, про яку Ви пишете. У Вас помилака, оскільки здавали ми не по 900, а таки по 500 гривень. Здавали їх на ремонт паркету. Його відремонтували. На клас ми нічого не здавали. Директора засвистали це правда. За згадування Партії Регіонів. Але чи здавали старшокласники на цей клас треба точно ще зясувати. І якщо чесно 500 гривень – це не такий вже й великий благодійний внесок. Для порівняння в Києвіздають більше в рази. Повірте. Цього року в школу пішли пятеро дітей моїх колег і я знаю. Ясно , що директору не годилось цього робити. Але видно було і обличчя педколективу, і самого директра, яких вочевидь змусили це сказати. Мені їх було шкода. Це адмінресурс і просто вибори. Школа , що педагогів змушують ставати заручниками цього бруду

  2. ніка сказав:

    Шановний пане Павло! дуже багато доброго чула про вашу діяльність, як депутата і мецената. Хочу обговорити з вами проект підтримки видання дитячих книг молодого письменника і драматурга Миколи Крижановського.
    Бажаю Вам нових успіхів і перемог у Вашій благородній діяльностію
    З повагою Ніка 08nika@ukr.net

  3. ніка сказав:

    Ваша думка надзвичайно слушна і актуальна, особливо – бідне фінансування і побори батьків в школах, шляхи виховання в наших дітях високої духовності.

Залиште коментар

Підпишіться на RSS Новини у Твітері Сторінка на Facrbook